Мій маяк || kryzhana || Ukrainian Post-Punk || Darkwave (Official Audio)

Слухати у Spotify: https://open.spotify.com/track/1359Hf...

ТЕКСТ ПІСНІ:

Свистом вітер ріже ніч,
Морок, морок, віч-на-віч.
Пустота, де я живу,
Задихається від попелу.

Під шаром пилюки мовчали святині,
Холодні тіні повзли по країні.
Вливали у вуха брехливі хорали,
Щоб ми забували, кого тут ховали.

Вони заплітали мої довгі коси
В тугий та самотній, останній колос.
Зав’язували очі шовком багряним,
Й казали, що темінь – то дивний світанок.

Хай виють сирени, хай падають стіни,
Мій промінь проб’ється крізь товщу руїни.
Це пульс мого серця, це істина гола,
Що я в цьому морі не згину ніколи.

Мій маяк – це не вогник, це спалах, це криця!
І хто йде на нього – той пітьми не боїться.

Вони надсилають погрози, гармати,
Щоб мій непокірний маяк зруйнувати.
Будують заслони з бетону і жаху,
Щоб душу мою не звільнити від страху.

Та кожен їх постріл – це куля в пісок,
Лиш посилює світла непевний струмок.
Я – тінь, що танцює на їхніх могилах,
Я – вільна, на повну відкриті вітрила.

Хай виють сирени, хай падають стіни,
Мій промінь проб’ється крізь товщу руїни.
Це пульс мого серця, це істина гола,
Що я в цьому морі не згину ніколи.

Мій маяк – це не вогник, це спалах, це криця!
І хто йде на нього – той пітьми не боїться.

Цей вогник не з газу, не з лампи, не з дроту,
Він виріс з мовчання, з безмовного плоту.
З кісток тих, кого непроглядна зима
Забрала навік, не лишивши ім’я.

Він шепіт землі, що крізь шрами кричить,
І давню свободу у венах бринить.

Хай виють сирени, хай падають стіни,
Мій промінь проб’ється крізь товщу руїни.
Це пульс мого серця, це істина гола,
Що я в цьому морі не згину ніколи.

Мій маяк – це не вогник, це спалах, це криця!
І хто йде на нього – той пітьми не боїться.