Nevymkneni - А що, якщо ми

#українськамузика
А що, якщо ми знову мовчимо
не тому, що втома, а боїмося правди?
Твої слова, як сіль на моє тепло —
то бережи, або ж не чіпай їх пальцями.
Я б розказав тобі усе, що болить,
але ти слухаєш тільки там,
де зручно любить.
Ми розучились хотіти простих речей —
бути поруч без битв і без втеч.

А що, якщо ми з тобою —
лише тимчасові?
А що, якщо наші долі
не хочуть зборів?
А що, якщо ти не вмієш
тримати мій спокій?
А я — твій погляд?
А що, якщо ми давно
перестали бути собою?

А що, якщо всі наші “колись”
були лише фільмом, що ти собі зняла?
Ти так любила будувати сни —
але не вміла жити без сценарію дня.
Я не святий, але й не той,
хто залишає все в попелі.
Та кожен дотик твій —
як виклик долі,
який я вже втомивсь приймати.

А що, якщо ми з тобою —
не ті, за кого тримались?
А що, якщо наші руки
вже ледь торкаються правди?
А що, якщо нам обом
потрібно признатись —
ми не врятуєм те,
що не хочем тримати?

А що, якщо я справді йду?
Не граю в драму, не пишу чернетку.
А що, якщо ти відчуєш порожнечу —
і це буде єдине, що залишу?
А що, якщо ми зникли ще тоді,
коли мовчали довше, ніж цілувались?

А що, якщо так і треба?
А що, якщо ти — не небо?
А що, якщо я — не берег?
І ми не складемось в ціле?
А що, якщо… це кінець?