Гіпоксія, генетика, пологові травми: які реальні причини ДЦП? Володимир Мартинюк у

Тема: Гіпоксія, генетика, пологові травми: які реальні причини ДЦП?
Гість у студії: Володимир Мартинюк, дитячий невролог, кандидат наук
Ведучий програми: Руслан Кухарчук, голова руху "Всі разом!"
Підписатися на телеграм-канал Руслана Кухарчука: https://t.me/ruslanstory
Замовити книгу: "Секс после контузии": https://cutt.ly/wmYdR0K

Долучайся до громадянського руху "Всі разом!" - заповни анкету: https://bit.ly/4beVKWc

Підтримати роботу руху "Всі разом!" і аналітичного центру "Кабінет експертів":
5169 3351 0028 7305 (Приват)
Всі реквізити тут: https://vsirazom.ua/donate

PayPal: [email protected]

02:58 – Найпоширеніші патології дитячої неврології та ключові групи порушень
04:41 – Чому термін «дитячий» у ДЦП некоректний і як це називають у світі
06:53 – Чи змінилася статистика ДЦП в Україні після 2017 року
08:17 – Що таке гіпоксія насправді
10:48 – Пологові травми, які «не фіксують» у пологових будинках, і реальні наслідки
13:19 – Коли кесарів розтин допомагає, а коли він запізнюється
14:44 – Що таке затримка нейропсихічного розвитку
17:32 – Чому дитяча неврологія на 100% залежить від нейрогенетики
20:01 – Чи можна вилікувати ДЦП і що це таке?
24:56 – Чому українські інтернати – найбільша перешкода реабілітації
27:52 – Батьки як головні реабілітологи: що саме визначає успіх лікування
29:48 – Чому в Україні розірвана система реабілітації між різними відомствами
31:36 – Чим дитяча реабілітація відрізняється від дорослої
33:58 – ДЦП і розумовий розвиток
35:26 – Тенденції щодо кількості дітей з нейрозатримками

До Міжнародного дня людей з інвалідністю, який відзначається 3 грудня, публікуємо розмову, яка піднімає одну з найболючіших тем дитячої медицини в Україні. Основні чинники дитячих неврологічних порушень – від гіпоксії та пологових травм до генетичних ризиків – залишаються недооціненими і часто неправильно визначаються в українській медицині. Про це розповів Володимир Мартинюк, дитячий невролог і кандидат наук, у програмі Кабінет експертів. Він також розповів, що пологові травми в країні масово не фіксуються, хоча можуть формувати до 20% випадків дитячого церебрального паралічу.

В Україні, за словами Мартинюка, понад 160 тисяч дітей з інвалідністю, із них «понад 100 тисяч пов’язані з патологією нервової системи». Мартинюк наголосив, що наслідки ураження нервової системи часто тривають усе життя.

Фахівець пояснив, що дитяча неврологія – це не лише про мозок, а про всю центральну й периферичну нервову систему. Найпоширеніші стани, з якими звертаються до лікарів: затримки нейропсихічного розвитку, дитячий церебральний параліч, епілепсія тощо.

Статистично, за його словами, після перенесеної гіпоксії:
10-12% дітей лишаються повністю здоровими,
10-12% отримують тяжкі органічні наслідки – ДЦП, епілепсію, гідроцефалію,
80% – діти, які зовні здорові, але надзвичайно чутливі до навантажень та мають різні прояви мінімальної мозкової дисфункції: тіки, вегетативні порушення, труднощі адаптації та навчання. Саме ці «невидимі» порушення роками лишалися недооціненими.

За словами Мартинюка, до 2017 року в Україні вдалося досягти помітного зниження кількості дітей із ДЦП завдяки розвитку ранньої медицини – генетики, неонатології, акушерства і ранньої реабілітації. Однак після реформування системи МОЗ багато спеціалізованих напрямів були згорнуті. За його словами, це призвело до того, що статистика значно погіршилась. Сьогодні навіть обговорюється ідея об’єднання дитячої неврології з педіатрією або психіатрією. Мартинюк відреагував на це різко: «Це буде трагедія. Повернення до радянського психоневролога нічого доброго не зробить».

Одним із ключових моментів програми стало пояснення, чому гіпоксію так часто згадують лікарі. Мартинюк пояснив, що гіпоксія – це недостатність кисню для мозку у ненародженої дитини. Він уточнив, що гіпоксія може виникати: до народження, під час пологів та після народження. Але причина кожного конкретного випадку може кардинально різнитися – від проблем із родовою діяльністю до лікарських помилок. Фахівець пояснив, що люди порізно реагують на нестачу кисню: «Одна людина піднімається на Говерлу без перепочинку, а інша мусить зупинятись кілька разів. Так само і плід має свій поріг чутливості до гіпоксії».

Основні тези з відео читайте за посиланням: https://vsirazom.ua/article/gipoksiya...