Стоїть гора високaя - Осінь в металі

🌄 Вступ:
Ця музична подорож починається зі звуку, що водночас дзвенить і затихає у всесвіті. "Стоїть гора високaя" відкриває перед нами безмежні краєвиди внутрішнього світу, де кожна нота — це крок у невідоме.

📝 Поетична основа:
Цей трек оснований на українській народній пісні, що відлунює в серцях поколінь. "Стоїть гора високaя" — це гімн природі, що живе в кожній душі, і нагадування про плинність часу, молодість, яка ніколи не повернеться. Теми природи, спогадів і втрат переплітаються, надаючи композиції глибини.

🎸 Музичне звучання:
Електричні гітари, що переплітаються з атмосферними сінт-падами, створюють унікальний стиль, поєднуючи hard rock і метал. Мелодійні гітари та глибокий бас підсилюють вокал, що мовить з меланхолійним тоном, огортаючи слухача в атмосферу емоційного аранжування.

🌌 Настрій композиції:
Цей трек викликає відчуття спокійної меланхолії, де кожен такт нагадує про незворотність часу. Легка печаль і роздуми про минуле переплітаються з відчуттям величі природи.

🕯️ Символіка:
Пісня відображає гармонію людської душі з природою, де зелений гай символізує рай на землі, а річка — плин життя, що ніколи не зупиняється.

🎨 Візуальні/емоційні образи:
Слухаючи цю композицію, перед очима постають картини високих гір, зелених гаїв і річок, що в’ються крізь долини. Це музика, що малює образи за обрій, куди не сягає людський погляд.

📚 "Цікаво знати":
Народна пісня "Стоїть гора високaя" має глибокі корені в українській культурі, символізуючи єдність людини з природою.
В українській культурі слово "гай" означає густий ліс, що служить оберегом і символом захисту.
Утворення зв'язку між піснею та важкою музикою підкреслює безмежність мистецтва, яке не знає кордонів.

Текст:
Стоїть гора високaя,
Попід горою гай, гай, гай
Зелений гай,
густесенький,
Неначе справді рай.
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай.
Під гаєм в'ється річенька,
Як скло, вода блистить, блистить,
Долиною широкою,
Кудись вода біжить.
Долиною широкою,
Кудись вода біжить.
Край берега, у затишку,
Прив'язані човни, човни,
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони.
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони.
До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна, весна.
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!